Ми звикли дивитися на світ через призму власного досвіду — болю, дитячих травм, очікувань і страхів. Саме вони створюють наш «внутрішній фільтр», через який ми оцінюємо себе й інших. Що, якщо більшість наших суджень — це просто відображення старих ран?
Чому ми сприймаємо світ через травми й страхи: як змінити внутрішній фільт
Кожна людина дивиться на реальність крізь особистий досвід. Наше дитинство, виховання, травми й невисловлені емоції формують сприйняття. Коли ми судимо когось за слабкість, байдужість чи гордість — часто це ті якості, які ми не приймаємо у собі.
Як внутрішній критик ховається за осудом інших
Палі Саммерлін пояснює: коли ми звинувачуємо інших, ми насправді боремось із власними внутрішніми конфліктами. Прийняття цього факту не означає, що потрібно погоджуватись із чужими вчинками — але воно відкриває шлях до зцілення.

6 кроків, як звільнитися від самокритики й внутрішнього судді
Хоча авторка детальніше розкриває техніку у другій частині серії, суть процесу полягає в наступному:
- Усвідомити судження. Побачити, коли і чому ти оцінюєш когось чи себе.
- Відчути емоцію під судженням. Зазвичай це біль, сором або страх
- Знайти витоки. Коли ти вперше відчула цю емоцію? У дитинстві? У стосунках?
- Переглянути висновок. Чи справді він правдивий зараз?
- Замінити осуд на розуміння. Не виправдання, а прийняття досвіду.
- Діяти з нового місця. Зі співчуттям до себе та інших.
Чому звільнення від внутрішнього судді змінює сприйняття світу
Коли ми перестаємо воювати з власними судженнями, світ починає виглядати м’якше. Ми більше не сприймаємо людей як загрозу — лише як віддзеркалення наших уроків. І саме тоді починається справжня внутрішня свобода.
Самоприйняття — не про вседозволеність, а про чесність. Побачити свої помилки без сорому — це і є духовна зрілість.
Почни спостерігати, коли ти себе критикуєш. Можливо, саме там — двері до твого миру.