Чтобы наиболее точно выявить эти ошибки, мы обратились к магистру клинической психологии Анне Мельник
Найчастіше (70 із 100) до мене на консультацію звертаються люди, які:
- прагнуть врятувати стосунки.
- таємно мріють розлучитися.
Незважаючи на такі різні категорії, і тим і тим клієнтам властиві одні і ті ж психологічні помилки, через які рано чи пізно руйнується любов, довіра та бажання бути разом.
Читайте також
Які ж ці помилки?
- Зміна ролі поведінки. Наприклад, до стосунків жінкам властиво одягати маски добрих, ніжних, турботливих, зацікавлених та милих дівчат. Жінки мовчать про те, що їм не подобається під страхом втратити потенційного хлопця. Чоловік закохується у таку дівчину. А в стосунках вона починає проявляти себе як маніпулятивна істеричка, яка усім незадоволена, тільки і прагне змінити чоловіка та нарікає на те, що він їй щось винен.
- Втрачаємо себе в стосунках. Це властиво рівно як і чоловікам, так і жінкам. Ми мовчимо про свої щирі бажання, мовчимо про свої мрії та забаганки. Обираємо промовчати про важливі для нас речі. В результаті, в якийсь момент починаємо підозрювати, що живемо зовсім не своїм життям.
- Приписуємо собі неправду, щоб здаватися ідеальніше. Наприклад, жінка буде говорити про те, як їй на справді подобається риболовля, а потім буде не взмозі пояснити коли ж вона її так зненавиділа.
- Не говоримо про свої істинні цінності. Наприклад, чоловік та жінка не обговорили до спільного життя ставлення до шлюбу та дітей. Один із них хоче як можна швидше, а хтось хоче через 10 років. На основі цього створюється потужний конфлікт цінностей, який викликає дуже сильний душевний дискомфорт.
- Граємо у «я читаю твої думки та я знаю, що ти відчуваєш». Така гра проявляється у тому, що люди в парі перестають розмовляти на глибокі душевні теми. Їх діалог щодня складається із запитань про те як пройшов день і, можливо, які плани на наступний день. В той момент, коли ми перестаємо ділитися щирими думками одне із одним ми віддаляємося. Через певний час хочемо знищити бар'єр, а не знаємо як.
- Поводимо себе так, ніби партнер винен нам все своє життя. Ми забуваємо про те, що люди вільні і ніхто нікому нічим не зобов'язаний, вішаємо цілий набір "ти мусиш, ти маєш, ти винен", а потім дивуємося, чому людина цього не прагне виконувати.
- Забираємо у партнера все право на свободу, забираємо можливість "вільно дихати". Як? Де був? З ким? Чому? Навіщо? Докажи! Покажи! Що робиш? Що пишеш? Чому запізнився на 5 хв? На кого дивишся? і так далі...
- Розвиваємо звичку ображатися на найдрібніші вчинки, які не відповідають нашим очікуванням. Я очікувала, що він викине сміття, а він не викинув. Я очікувала, що він скаже: "Відпочинь, ти так втомилася", а він навіть не натякнув.
- Перекладаємо всю відповідальність за стосунки на партнера. Саме він у всьому винен. Тільки від його ініціативи залежить, чи захочу я йти далі. А стосунки — це робота для двох. Якщо трапилася сварка — винні обидвоє.
- Замість того, щоб черпати знання з розумної літератури, слухаємо поради від людей, які самі потерпають від токсичних стосунків. Ну звісно, вони порадять вам краще.
