Ми вже не раз розповідали, що сонцезахисний крем – це обов’язковий етап щоденного догляду за шкірою впродовж усіх 12 місяців на рік, а не тільки влітку. Він захищає шкіру від шкідливих UV-променів, які є першопричиною передчасного старіння. Але не всі креми й емульсії з позначками SPF і UV-фільтри однаково добре впливають на стан шкіри. Деякі з них можуть викликати побічні ефекти.
Як ультрафіолет впливає на шкіру
Ультрафіолетове випромінювання, що досягає Землі разом із сонячним світлом, поділяється на два типи – UVA і UVB-промені. І між ними є принципова різниця: у рівні енергії та глибині проникнення в дерму.
Довгий час саме UVB-промені вважалися найнебезпечнішими для шкіри, тому перші сонцезахисні засоби містили фільтри, які блокували саме їх. І хоча UVB-промені дійсно несуть більше енергії й досить швидко викликають опіки, вони не проникають глибоко. Вони активні лише в теплу пору року або в горах. Пошкодження, які вони завдають шкірі, зазвичай не мають довготривалих наслідків: обпечена шкіра злущується разом із пошкодженими клітинами, зокрема й тими, що мають порушення ДНК. Але важливо пам’ятати: UVB-промені все ж канцерогенні і можуть викликати одне з найнебезпечніших онкозахворювань – меланому. До того ж, вони прискорюють процес старіння шкіри, сприяючи появі пігментних плям і глибоких зморшок.
Зовсім інша ситуація з UVA-випромінюванням. Раніше його вважали безпечним, бо воно лише викликає засмагу і не обпалює. Але виявилося, що саме UVA-промені є найбільш шкідливими: вони діють цілорічно, проникають у глибокі шари епідермісу та дерми, пошкоджують ДНК і запускають утворення вільних радикалів.
Читайте також
Сучасні сонцезахисні креми містять фільтри, які блокують обидва типи UV-променів. Але як вибрати безпечний засіб?
Юлія Гагаріна, хімік і технолог-розробник косметичних засобів, розповідає, яких найнебезпечніших інгредієнтів слід уникати в сонцезахисних кремах
Юлія бере участь у розробці косметичних формул, тож її думка точно заслуговує на довіру.
Критерії вибору сонцезахисного засобу
Почну з головного: не існує жодного абсолютно безпечного UV-фільтра. Це аксіома, що стосується всіх фільтрів – хімічних, фізичних, натуральних. Тому під час створення сонцезахисної формули завжди доводиться йти на компроміс, зважуючи, що є меншим злом.
Читайте також
З технологічної точки зору, у визначенні ефективності UV-фільтрів важливі такі параметри:
- Синергетичність: якщо у формулі багато фільтрів, але кожного потроху – формула в цілому стає сильнішою, стабільнішою та безпечнішою для шкіри. Але на практиці це завдання не завжди здійсненне, бо економічно невигідно тримати інгредієнти на складі в замороженому стані – це дуже дорого.
- Реологія емульсії – дозволяє досягати необхідної товщини плівки. Це буквально «броня». Якщо шар занадто тонкий, реальний SPF на шкірі сильно відрізнятиметься. Наприклад, якщо шар засобу з SPF 15 буде надто тонким (його нанесли мало або продукт неправильно сформульований), то фактичний рівень захисту буде приблизно SPF 3.
- Розподіл частинок фізичних фільтрів в олійній фазі. Чим щільніший «шар металу», тим кращий захист. Але, на жаль, фізичні фільтри гірше розподіляються в рослинних оліях, ніж у спеціальних емолентах. Це свідчить про те, що принцип домашнього виробництва на кшталт «змішай натуральне» або органіки – працює слабко. Хороший сонцезахисний засіб – це складна наука.
- Час висихання засобу. Цей фактор впливає як на розподіл фільтрів по шкірі, так і на споживчі відчуття. Щоб засіб швидше висихав, його часто створюють на основі летких силіконів (cyclopentasiloxane…) або додають спирт (ethanol), або випускають у форматі спрею. У цьому випадку спирту не варто боятися, навіть людям із сухою шкірою, адже порушення бар’єрної функції шкіри буде компенсовано високим вмістом ліпідів (більшість фільтрів – ліпідні) та водостійкою плівкою (одна з обов’язкових вимог до сонцезахисного крему).
- Антиоксиданти. Важливий не один, а цілий комплекс – саме антиоксиданти є другою лінією захисту шкіри. Якщо в засобі їх немає – це неповноцінний сонцезахисний продукт. Він може захистити від опіку, але не впорається з фотостарінням.
- Відновлювальні добавки (для захисту ДНК, білків сполучної тканини тощо). Їх наявність не є обов’язковою, але бажаною в складі сонцезахисних засобів.
- Фотостабільність усіх інгредієнтів, їх безпечність і повна розчинність у формулі. Тут я виокремлю ті небажані речовини, які в першу чергу шукаю в складі (це мої маркери):
- PABA та її «родичі» (Ethylhexyl dimethyl Para-aminobenzoic Acid): потенційний канцероген.
- Benzophenone-3 (на американському ринку – Oxybenzone): впливає на ендокринну систему, а у великій дозі є сильним алергеном.
- Benzophenone-4 (дуже схожий на попередній).
- Butyl Methoxydibenzoylmethane (на американському ринку – Avobenzone або Parsol 1789): фотонестабільний, дуже швидко руйнується. Це спричиняє появу вільних радикалів у шкірі, а на самій шкірі – дерматит. Його використання в сонцезахисних засобах вимагає складних підходів до стабілізації та виключення компонентів, які можуть посилювати його фототоксичність.
- Octocrylene: слабкий фільтр, який використовується як «носій» для інших фільтрів. У великій концентрації може викликати алергію.
- Cerium oxide: не рекомендований лише в спреях.
Проводилися дослідження, які показали, що поєднання Octocrylene та Butyl Methoxydibenzoylmethane на чутливій шкірі викликає дуже сильну реакцію.
Під час вибору сонцезахисного засобу – крему, емульсії чи спрею – завжди звертай увагу на склад продукту. Крім того, щоб підібрати правильний рівень захисту, важливо враховувати власний фототип.
І пам’ятай: сонцезахисний засіб – це лише частина захисту від сонця. Паралельно з ним завжди рекомендується залишатися в тіні під час найбільш інтенсивного сонячного світла.
Читайте також
